Company Logo
slide 1 slide 2 slide 3

Психолог радить...

 <

Бібліотека

<

Блог для конкурсу

 <

Небезпечні ігри

У соцмережах з’явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства.

Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Ці кити можуть літати, і цим, можливо, пояснюється те, що даний вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям. Тому у всіх шанувальників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами. Про це йдеться на сайті кіберполіції, передає WestNews.

Нелюди, що організували цю систему, працюють наступним чином. Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео. Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі, та оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис, та робить останній крок. Відеозаписи, в подальшому, продаються в мережі Інтернет, або в Darknet.

Також відомо, що для того, щоб вступити в такі групи, потрібно:

1) надати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.

2) Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

3) Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.

4) Всього надається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).

5) Фінальне завдання – покінчити життя самогубством, та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online.

Можна визначити такі фактори ризику для тих, у кого є схильність до суїциду:

  • сімейні проблеми;
  • попередні спроби самогубства;
  • суїцидальні загрози (прямі й замасковані);
  • суїциди чи суїцидальні спроби у родині;
  • алкоголізм;
  • вживання наркотиків і токсичних препаратів;
  • афективні розлади (особливо — важкі депресії);
  • хронічні або невиліковні захворювання;
  • тяжкі втрати (наприклад, смерть близької людини).

До соціально-психологічних факторів ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та мо­лоді, належать:

  • серйозні проблеми у сім'ї;
  • відсутність контакту з однолітками;
  • смерть коханої або значущої людини;
  • розрив стосунків з коханою людиною;
  • міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;
  • проблеми з дисципліною або законом;
  • тиск групи однолітків, передусім пов'язаний із насліду­ванням самоушкоджувальної поведінки інших;
  • тривале перебування у ролі жертви або «цапа відбувайла»;
  • розчарування оцінками у закладі освіти, невдачі у навчанні;
  • високі вимоги до підсумкових результатів навчальної діяльності (іспитів);
  • проблеми із працевлаштуванням і скрутне економічне становище, фінансові проблеми;
  • небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);
  • зараження СНІДом або хворобами, що передаються ста­тевим шляхом;
  • серйозні тілесні недуги;
  • надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.

Якщо конкретизувати негативні сімейні чинники, які вплива­ють на суїцидальність підлітків і юнаків, то до них належать:

  • психічні відхилення у батьків, особливо афективні (де­пресії та інші душевні захворювання);
  • зловживання алкоголем, наркоманія або інші види анти-суспільної поведінки у сім'ї;
  • сімейна історія суїцидів або суїцидальних спроб членів сім'ї;
  • насилля у сім'ї (особливо фізичне і сексуальне);
  • брак батьківської уваги і турботи, погані стосунки між членами сім'ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;
  • часті сварки між батьками, постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім'ї;
  • розлучення батьків, ситуації, коли один із батьків йде з родини або помирає;
  • часті переїзди, зміна місця проживання сім'ї;
  • надто низькі або високі очікування батьків щодо дітей;
  • надмірна авторитарність батьків;
  • брак у батьків часу й уваги до становища дітей, нездатність до виявлення прояву дистресу і негативного впливу довколиш­ньої дійсності.

Мотивами суїцидальної поведінки школяра можуть бути:

  • бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття;
  • втеча від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.
  • втрата близької, коханої людини;
  • конфлікти з батьками, однолітками;
  • неможливість бути зрозумілим, почутим;
  • переживання, образи;
  • почуття помсти, протесту, загрози;
  • почуття провини, сорому, невдоволення собою;
  • ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагіт­ність;
  • самотність, відчуженість;
  • страх покарання батьками;
  • шкільні проблеми.

Це лише загальні мотиви, а конкретні у кожній ситуації можуть бути настільки різними, що їх важко перелічити.

Стратегічними напрямками батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення сто­сунків у сім'ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування у родині. Усі ці заходи мають призвести до піднесення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.

Для підвищення самооцінки спеціалісти В. Розанов, О. Моховіков, Р. Стиліха пропонують доцільно застосовувати такі заходи:

  • завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в май­бутнє, покращує її стан;
  • не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;
  • демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;
  • сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є — не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі;
  • підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;
  • слід тактовно і розумно підтримувати всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність само­стійної діяльності і життєдіяльності; майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім'ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

У випадку, коли ваші діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай, слід поводитися так.

  1. Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
  2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
  3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите,чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
  4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв'язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
  5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
  6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
  7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не пере­творюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні розпитування.
  8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
  9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, приймайте її сторону, а не сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може так вчинити сама.

10.Дайте синові чи доньці знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.

11.Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадним і дурним, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її - ваш син або донька врятуються самі, варто тільки довіряти їм.

12. І останнє - якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч!

У випадку, якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба, суїцидологи радять батькам таке:

  1. Першим кроком у запобіганні самогубства завжди буває встановлення довірливого спілкування.
  2. Батькам слід подолати ситуацію, коли необхідність бесіди з дитиною про її суїцидальну спробу загострює їхні власні пси­хологічні конфлікти або виявляє якісь їхні проблеми. Слід і в цій ситуації віддавати перевагу бажанню поговорити з сином або донькою і водночас - перемогти страх перед цією бесідою, щоб обов'язково відбулося спілкування й обговорення проблеми.
  3. Діти у стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі; тому не можна виливати на дитину несвідому чи свідому агресію; іноді корисною стає невербальна комунікація - жести, доторки тощо.
  4. Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам'ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату в діалозі необхідні м'якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.

 

Корисні посилання





Powered by Шаблоны Joomla.|Шаблоны Joomla Designed by: joomla 1.6 templates web hosting Valid XHTML and CSS.